Tvister

[info]tvister777


Fucking myself

Про мою (не)цікаву житуху


Не про меня
Tvister
[info]tvister777

Почему я? Почему опять я?
Я не хотел, все делал любя
Так получилось, уже просто друзья
Никто не хотел причинить тебе зла

Сонное утро, дождь за окном
Мы проснулись с тобой вдвоем
Но не вместе, в разных углах
Ведь мы спали в разных домах…
Я встал и окинул комнату взглядом
Тебя теперь нету со мною рядом
Ты нежно открыла свои глаза
Необычно пусто возле тебя
Подошел к зеркалу кем я стал?
В своих глазах очень низко упал
Ты принимаешь душ, думаешь об одном
Хочеш смыть все мысли, мысли о нем
Оделся, увидел «пропущенный звонок»
Ночью ответить я так и не смог
Зашла в контакт и проверила почту
Что-то тебе делать надо срочно
Я побежал на улицу, намок ужасно
Бегу к тебе, разве не прекрасно?
Думая о нем, ты вышла на балкон
Но перед домом тебя ждал не он…
Еще чуть-чуть, буду с тобой родная
Вроде все поняла, ведь я верю, знаю!

Добежал, остановился, не понял вдруг
Почему возле дома твоего мой друг
Ты в его объятьях… теперь все понятно…
Опять ошибся… наивный романтик…

Ніч
Tvister
[info]tvister777

Тиша... навколо тільки чути шум доріг
Вийшов і будинку, переступив поріг
Тяжко він зітхнув, закрив скрипучі двері
Озирнувся навкруги, пройшовся по алеї
Прямує далі й далі, озираючись назад
Розуміє час летить - вже скоро листопад...

Дороги довгі-довгі, людей зовсім нема
Ліхтарі вже згасли, всюди темрява...
І лише він не спить, гуляє в самоті
Друзям кращим часто - почав казати "ні"
Часу в нього багато, і в той же час нестача
Чогось не вистачає, така вже в нього вдача.

Думки все лізуть в голову, а він їх розганяє
В німого і сліпого ілюзія стиха все грає
А хоче просто пройтись... тихо і спокійно
Бути лише небу, зіркам лише покірним
Побачити можливо те... що не видно в світлі
Неправильні вчинки... зрозуміти, зупинити...

Та ніщо на світі, не дасть йому забути
І він цього не хоче! Не бажає навіть чути!
Думки інших людей, непотрібні поради
Що роблять помилки, та принципам не зрадать
Важлива думка своя, все інше - просто прах
Вчинити не по плану, забити на той страх?...

Закінчились слова... не потрібні, завжди зайві...
Вірить - недаремно, все це написав він............

Не розумію.
Tvister
[info]tvister777


Чому все так складно? Важко пояснити.

Ту велику стіну між серцями розбити!

Слово «любов» пояснити не можливо

Відчути його – стати свідком дива.

 

Він закохався в неї, неймовірно полюбив

Добився майже всього, чого так хотів!

Довгі прогулянки, поцілунки під зірками…

Не може прожити ні хвилини без його коханої

 

Були часи сварок, зі всіма таке буває

Минули вони врешті, він її далі кохає…

Але щось пішло не так, з’явилась стіна

Не ставиться як раніше до коханого вона…

 

Він змінився в іншу сторону , а все заради неї!

Ішов за білим світлом… опинився у тунелі

Не бачить нічого, не розуміє, що не так!

Але покірно мовчить, нерви зжав в кулак.

 

Тепер не знає, що робити… його болить !

І колить, колить сильно серце - промовчить!

 Без неї не може, він витерпить усе

Прошепче на вухо «я люблю тебе»….


На краю.
Tvister
[info]tvister777


Ніколи він не думав, ніколи не гадав

Ніколи б не промовили таке його вуста

Корчиться від болі, тримається за серце

Тяжче з кожним днем воно в нього б’ється..

 

Дим від цигарок, запах алкоголю….

Все його тримає, немає сили волі…

Але це не важливо – відмовився від всього

І задумався на мить… туга прикрила слово

 

Подивився в низ – стоїть він на краю

Промовляє тихо «я тебе люблю»…

Лунають ці слова у нього в голові

Результату нема… результат - одні нулі…

 

Зробити лише крок, упасти прямо вниз

Та чи варто це робити? Він же так довго ліз!

Буде він чекати, прикриє жаль рукою…

Залежить все від тебе, вибір за тобою.


Іронія
Tvister
[info]tvister777








Йому це все набридло… час міняти світ
Відриватись від землі у чарівний політ
Змінити людей, чому вони такі черстві?
Хіба не соромно ходити по землі?

Дихати повітрям, пити чисту воду
А бути в душі справжнісіньким уродом!
Руйнувати все хороше, гарне і прекрасне
І тікати «невинним» завжди дуже вчасно

Не бачити щастя, все лише в печалі
І робити всім погано далі й далі!
Ламати життя інших, жалюгідним бути
Схаменися ти… заспокойтесь, люди.



Ширість
Tvister
[info]tvister777



Лише слово… відділяє від кінця

Тільки фраза… і покотиться сльоза

Знову слабкість, нерви і безсонні ночі

Ні, він вирішив. Тепер цього не хоче!

 

Ще ніколи раніше так він не старався

Просто в минулому необачно грався

Проте зустрів її… і зрозумів одне:

''Вона моя кохана… золотце моє…''

 

Проходить час, минають ніченьки та дні

Він щиро-щиро дякує чарівній весні!

За кожну незабутню мить прожитою із нею

Сенсом його життя, любов’ю своєю…

 

І навіть в час, коли він думав ''це все омана''

Не поламався він. Не втратив кохану…

Тому повинна знати, вона для нього – все!

Віддає серденько – часточку себе…


Поет
Tvister
[info]tvister777

 Він повернувся.. Він знову з вами…

Поет прокинувся… Зі сну із орігамі

 

Давно вже нічого не виходило писати

Сідав за комп творити… і лягав він спати

Він думав – це кінець, не повернеться ніколи

Буде далі просто жити, ходити до школи

Радуватись життю, творити майбутнє

І як казали  батьки «Вийде щось з тебе путнє»

 

Але все не так, не так все як вважалось

Зовсім навпаки, інакше в нього склалось

Майже три місяці «бурхливого» життя

Школа, дім, друзі, нові в нього знання

Стало тяжче йому жити, він тепер дорослий

Прощавай дитинство, завжди заходь у гості

 

Дивно, інколи бувають в нього такі дні

Коли він думає про все, що трапилось в житті

Всі непорозуміння, негаразди, проблеми

Така його доля, як геометрична теорема

Коли все наче добре, прекрасно, не погано

І береться знов писати, поет знову з вами…


Зруйноване життя
Tvister
[info]tvister777
 

 За вікном злива, на душі печаль…
Хоч ти тихо плачеш, мені тебе не жаль
Ти сам обрав цей шлях, і ніхто не винний
У всьому розібратися ти сам повинен

Ти в своїй квартирі, роздивись навколо
На стінах фотографії з дитинства та школи
Ти там такий веселий, з друзями і рідними
Вони тебе любили! Ти не був ще жалюгідним…

Підходиш до дзеркала – не впізнаєш себе
Худий, блідий, змарнілий – невже це все?
Ось бачиш до чого призвели твої наркотики
Але все одно міцної дози ти не проти…

Ти був завжди і всюди першим, номером один!
Батьки синам казали 'Будь таким як він'!
Що ж трапилось з тобою? Чому став останнім?
Чому в серці твоєму вже нема навіть кохання?

А почалось все з ось так: дали тобі таблетку
'Тримай, давай візьми' – тобі буде так легко!
А потім як завжди – раз перший, другий, третій
Вживати став міцніше, наближаючись до смерті…

Заради ще одної дози здав ти все що тільки міг
Ти залишився голим! Від голови до ніг!
Квартира не твоя, а рідних люблячих батьків
Не зміг її продати, хоча й дуже хотів…

Позичив купу грошей - потратив все на допінг
Тепер ти точно влип… пізно пускати сльози…
Хтось задзвонив у двері – за тобою прийшли
Ні, ти не хочеш відчиняти – адже це вони…

Ти не хочеш більше болю, тобі все набридло
Підходиш до вікна, 9 поверх - все місто маже видно
Подивившись в низ, ти відразу зрозумів…
Ти сам винен. Ніхто цього не хотів…

Цікаво, що ти думав, падаючи вниз?
Чи зрозумів нарешті, що життя твоє як слиз?
Таке ж воно ганебне, гірке як та сльоза?
Не знаю… Пізно… Тебе уже нема…

Ось так закінчилось ще одне життя
Одна пропаща доля, зруйнована сім'я
Постав себе на його місце. Невже ти цього хочеш?
Надіюсь, вірш мій допоможе… Відкриє тобі очі…


Кінець
Tvister
[info]tvister777

 А може це не кінець, і треба жити далі
Забути все що було і позбутися печалі
Стерти в своїй пам'яті непотрібні файли
Залишити на душі різноманітні смайли

Подивитися навкруги на право на ліво
Оглянутись на людей що дуже хотіли
Зі мною побалакати а може сказати
І частинку мене з собою забрати

Все це дуже легко писати на папері
Але ж як відкрити до серденька її двері
Ну ось, все спочатку , про неї я згадав
Хоча її ні разу так і не цілував…


Втома
Tvister
[info]tvister777

 І що ж тепер робить мені
Увесь цей тиждень як в вісні
Такі моменти є у всіх
Ні, я мовчу , я вже затих
Не хочу згадувати знов
Про ту негідницю любов
Вона не радість і не тепло
Це все зі мною вже було
Настав той час, коли мої
Слова горітимуть в вогні…
Я зрозумів – це все омана
Не гріє серце вже кохана…

Девушке из далека (перший вірш на нерідній мові)
Tvister
[info]tvister777
 

Что б такое написать, как помочь тебе понять

Я не твой, ты не моя... Тихо прочитай слова

Нет ни любви, ни огня, мы с тобою лишь друзья

Мы очень разные, поверь, не могу терпеть потерь

Но давай ты все забудешь? Да, я верю - ты полюбишь

Вот только глупости твои, убивают все мечты

Боль пришла, она уйдет! Посмотри только вперед!

Видишь солнце у окна? Это я сказал пока...

Одинокий солдат
Tvister
[info]tvister777
 Поле чисте…
Обернись назад
Впізняєш ти його?
Одинокий солдат…

 Дощ…

Він не йде, він стоїть
Серед чистого поля
Чому він не біжить?
Навкруги одна воля!

Солдат мовчить…
Стікають тихо краплі…
Навіть не моргнув
Стоїть собі далі

Гроза…

Періщить дощ сильно
Льє як з відра
Солдат на місці
Не прогнеться нога!

Страшна блискавка
Ледь не влучила в нього
Тікай, будь-ласка!
А він тут як до скону…

Ранок…

Дощ пройшов, гроза теж
Світить сонце яскраве
Поле знову без меж
Краса, не омана

Недаремно чекав він
Тяжкі на ньому рани
Зробив, що хотів
І побачив кохану…

Один фіговий день
Tvister
[info]tvister777
 Встаючи щодня вранці, обираю собі настрій
Цей день буде чудовим, принесе мені він щастя
Я поснідаю, умиюсь, перевірю свою пошту
Повідомлень тут багато – і веселе майже кожне!

Пострадаю я фігньою, в комп пограю, приберусь
Веселе і прикольне і кумедне все чомусь!
Ось побіг у магазин , купив хліба, чіпсів, колу:)
Погуляв у парку трохи і вернувся я до дому

Знову комп, знову нет – вже набридло це усе
А надворі сильна спека, сонце б’є мені в лице
Що робити, чим зайнятись – от проблема, це капець))
Я іду в свою кімнату і сідаю за стілець.

Комп вмикаю, пошта знов – чи не написав ніхто?
Повідомлення одне – але класне, на всі сто!
На хвилинку захожу в свій улюблений контакт
Ні, не годинами балакати, захожу просто так!

Гм… Все! Набридло! Може вийду, погуляю?
Десята година? А чому це я не знаю???
А все через нього, через сайт *Вконтакте.ру*
Та не партесь, все ОК. Все одно контакт люблю
 

Три крапки…
Tvister
[info]tvister777
Життя галіме, життя несправедливе
Тупо сидіти, мовчати і чекати дива
Ні, не хочу, не можу, не знаю
Ми не бачимо, що на нас чекає

Війни, вбивства, смерть, біль
Кому це потрібно? Тобі чи мені?
Любов, кохання, радість, тепло
Цього може не стати, це все було

Такий закон життя – його не замінити
Один одному зробили боляче – ми квити
Так, всі думають, що все буде добре
Боягузи всі, стань хоч хтось хоробрим!

Прогрес, наука, міленіум позаду!
Питання – а навіщо? Якщо всюди зрада!
Всі такі хороші, милі і приємні
Ніхто не відчуває, що все даремно!

Ні, не розумію, чому все так складно?
Ось на тобі зараз Гуччі або Прада
Думаєш ти стильний, тебе поважають
Знаєш, чесно, мені тебе жаль.

Скажеш, що невинний? Нічого не знаєш?
Ну от… І зараз… На нервах моїх граєш…
Все… Схопився *мушу щось зробити!*
Пізно… Застав себе забути…

Мені все одно, як оціниш ці рядки
Я їх написав, прочитати мусиш ти!
Погані відгуки, критика… Нехай!
Зло ще повернеться, готуйся і чекай!

Я не можу щось змінити… на жаль…
Та ну тебе… Бувай…
… 
 

Літо
Tvister
[info]tvister777

 Іноді таке трапляється – ти забуваєш…
Тому хто тобі писав, ти – не відповідаєш
Все, я змирився. Нарешті тишина…
Ледь чутно ніжно-ніжно забуваю я ім’я…

Це лише початок! Життя триває далі!
Забудемо всі труднощі, сварки і печалі!
Наступить скоро літо, нові-нові пригоди,
Вражень безліч, настроїв, моментів насолоди.
Чудова нагода розважитись як треба
Під жовтим теплим сонцем і безкраїм небом
Літо – це чудово, намає часу ліпше
Ну от написав я такий от міні-віршик:)

Просто роздум
Tvister
[info]tvister777
 
Люди плачуть ... люди вмирають…
Люди бачать … люди знають…
Що після смерті вже не повернутись…
Просто впасти … і не відгукнутись…

Не відчути … зовсім нічого…
Бути тільки … разом із Богом…
Я не знаю … це тільки тексти…
Написав це … бо плаче серце…

Білий ангел … він наче плаче…
В моїх очах … що це значить?…
Ніжно сяють … білосніжні крила …
Їх видно … хоч пітьма закрила…

Як зробити … щоб забути …
Ці думки … нестерпні муки …
Це не кінець … це вічна тема …
Задумайся на мить … це ангел з неба…

Про мафію
Tvister
[info]tvister777

 Як добре , як бабла
Ти маєш до фіга
Не треба паритись над тим
Де, коли ,і з ким
Нема в тебе турбот
Ти можеш все купити
На школу на роботу
На все можеш забити
Ти знаєш все завжди
Бо маєш ти лаве
Не бачиш ти нічого
Крім живота свого
В руці твоїй багатій
Кубинська сигарета
І ти ще мусиш знати
Що таке Вендетта
На жирній шиї твоії
Масивна цепка золота
І на фіг всі калорії!
Коли купа бабла
Лежиш ти у басейні
Як вся моя хата
Попиваєш пивка
Його в тебе багато
Обіймаєш двух дівчат
В купальнику і без
Вони завжди мовчать
Бо в тебе мерседес
В дворі на сонці він
Ще Беха разом з ним
І хонда і ніссан
А ось і твій пацан
Жирдяй і хуліган
Синок жри свій банан
На мене не зважай
Інших не ображай
Ну все пора до дому
Але я не прощаюсь
В ночі мене побачиш
Нароблю я тут грому


Як добре як бабла
Ти маєш до фіга
Не треба паритись над тим
Де, коли ,і з ким
Але вся твоя лава
Жирнюча ти свиня
Не принесе добра
Скажу такі слова
Їду я до тебе
На велику під небом
Нема у мене тачки
Нема навіть заначки
Купити якийсь бумер
Шоб катати якусь вумен
Це давня моя мрія
Ще мати свою милю.
Кароче не про це
Кажу тобі в лице
Жирне і гладке
Як зіпсоване яйце
Під'їхав до воріт
А ось і твій барліг
Дві лисі горили
Повернули свої рила
Я чемно їх послав
Один із них достав
Узішку саму модну
Насупив свою морду
Шманати враз почав
Нічого не сказав
Прийшлось йому заснути
Що значить e6q№uTий
Другий шефу стуканув
А той у барі був
З дівками на загул
Про хату він забув


Кароче море крові
Розбиті ліхтарі
Нема в мені любові
Один адреналін
Прохожу я у двір
Одна тут темнота
Чувак мені повір
Не бачив ні фіга
Запалюю сірник
І тут я бачу пса
Ну все мені гаплик
Прощай моя братва
Відкриває двері
Син багатія
Пальці як сарделі
І сам він як свиня
До нього пес погнав
А я на задній двір
Забув я про слова
*Спочатку перевір*
На задньому дворі
Гулянка й шашлики
Кайфують відриваються
Хлопаки і дівки
А ось і жінка багача
Трясе батонами своїми
Його дома нема
Устроїм вечеріну
Всі п ють і нажираються
На мене не зважають
Іду і не ховаюся
Мене не поважають
Зайшов собі у хату
Ну шо можу сказати
Бабла тут є багато
Надо шось забрати
Крокую я до сейфа
А там висить замок
Не бачив мого фейса
В натурі був як лох
Забув з собою взяти
Гранату чи дробилу
Прийшлось з собою брати
Тонну героїну
Вийшов я із хати
І чуть не здох на місці
Прийшов багач пузатий
На зло мені і жінці
З ним чурок десять штук
Накачаних і злих
Ну все мені каюк
Але я не з тупих
Кидаю сейф я у кущі
Узішку достаю
Було галімо на душі
Усіх я щас уб ю
І тут стається диво
ОМОН налетів
Ледь не задавили
Бугаїв-качків
Я під шумок утік
Сейф з собою взяв
Ще і двох чувіх
З собою я забрав


Любимому народу
А не тобі уроду
Кажу слова від серця
Запас мій ще не стерся
Тож слухайте мене уважно
Промовлю я поважно
Не вірте цим козлам
Ніяких *я вам дам*
Ніяких *I*m the best*
Ну шо народ гребеш?

Красуні
Tvister
[info]tvister777
 
Безліч різних слів можна розказати
Можна одним словом людину описати
Можна одним подихом відкрити почуття
Але цього зробити на жаль не можу я

Дивлюся на твоє фото і намагаюсь зрозуміти
Чого мені не вистачає чого бажаю я хотіти
Яким він є той ідеал безмежної краси
І знову розумію, той ідеал - це ти

Шедевром є твоє лице , воно таке прекрасне
Як сяйво в повній темряві, як щира-щира казка
Для мене вся ти є промінням доброти і ласки
Красуне посміхнись, посміхнись мені будь-ласка…

Залишись на цьому фото що зображує тебе
Яке змушує знову милуватися мене
Я можу довго і від серця писати ці вірші
Але знай красуне, все присвячено тобі…

Коханій
Tvister
[info]tvister777

 Знову настала нова безсонна нічка
Знову уявляю твоє красиве личко
Знаєш, дивно, тебе я ще не бачив
Між нами є зв'язок а це щось значить

Я не знаю про тебе майже нічого
Прохання мої, дізнатись більше у Бога
Це зі мною вперше за все моє життя
З тобою разом можу піти у небуття

Не можу зупинитися, у мене безліч слів
Щоб висловити все те, що сказати я хотів
Не треба імен, ти повинна здогадатись
Ми не повинні просто так прощатись

Я знаю цей віршик – не лише слів набір
Якщо ти зрозуміла, прошу тебе, повір
Для мене кожне слово – це крапелька душі
Відкрийся, красуне, відкрийся і мені…

Дівчина на фото
Tvister
[info]tvister777
      
Думаю про тебе дівчина на фото
Одне в мене питання мила моя хто ти?
Мене цікавить не ім'я це просто назва
Твоє лице, очі,посмішка – це просто казка
Ось на фото ти всміхаєшся, а тут сумна
Все одно ти гарна, дівчинко моя
Не відірвати очей від милого зображення
Не можливо передати всі мої враження
Дивлячись на тебе згадую про сонце
Воно таке ж яскраве, сяє у віконці

Ні, не зважай , забудь мої слова
Але завжди від тебе в мене кругом голова
Просто вір, просто знай, просто довіряй
І про мене, мила, теж не забувай…

Home